Вирощування сіянки. Насіння цибулі висівають тоді, коли створюється можливість підготувати грунт. Найкраще робити це в кінці квітня. Під посівне розпушування вносять 15-20 г на квадратний метр азотних добрив, поверхню гряди ретельно вирівнюють граблями і злегка ущільнюють. Щоб прискорити появу сходів, насіння можна замочити (як насіння моркви). Висівають дуже густо – 6-8 г на квадратний метр, щоб сіянка не переростав, раніше закінчив свій ріст, краще визрів. Рядки для посіву намічають на відстані 7,5-15 см один від одного. Глибина висіву – 1,5-2 см. Зверху посів мульчують торфом.

Протягом літа севок прополюють 3-5 разів, бур’яни видаляють, коли вони ще невеликі. Після кожного дощу або поливу грунт між рядками розпушують маленькими ручними мотыжками. Підгодовують рослини до початку формування цибулинки азотними добривами в дозі близько 10 г на квадратний метр. При хорошому розвитку пера підгодівлю не проводять. У посушливі періоди посів поливають. Після початку формування цибулинки поливи, та розпушування припиняються. Сходи сіянки проріджувати не слід.

Збирають сіянку, коли цибулинки вже добре сформувались і мають сухі криючі луски. Перо має пожовтіти. Повного всихання листя очікувати не слід, так як дрібні цибулинки без листя важко прибирати. Сіянка висмикують за гичку і розкладають на грядках для просушування. При вологій погоді севок досушують. У висохлого сіянки видаляють залишки листя.

При використанні сіянки середнього діаметра на рослинах утворюється типовий для сорту кількість великих цибулин. Великий севок урожай дає вище, але при його посадці частіше спостерігається стрілкування. При посадці дрібним сіянкою на рослині утворюється одна, рідше дві цибулини, вони довго ростуть, гірше визрівають.

Зберігання сіянки. Після прибирання севок слід просушувати 2-3 тижні при температурі 30-35 градусів. Сіянку зберігають взимку в домашніх умовах при температурі 18-25 градусів. При такому режимі зберігання не буде спостерігатися стрілкування в наступному році.

Вирощування і зберігання сіянки

Вирощування сіянки. Насіння цибулі висівають тоді, коли створюється можливість підготувати грунт. Найкраще робити це в кінці квітня. Під посівне розпушування вносять 15-20 г на квадратний метр азотних добрив, поверхню гряди ретельно вирівнюють граблями і злегка ущільнюють. Щоб прискорити появу сходів, насіння можна замочити (як насіння моркви). Висівають дуже густо – 6-8 г на квадратний метр, щоб сіянка не переростав, раніше закінчив свій ріст, краще визрів. Рядки для посіву намічають на відстані 7,5-15 см один від одного. Глибина висіву – 1,5-2 см. Зверху посів мульчують торфом.

Протягом літа севок прополюють 3-5 разів, бур’яни видаляють, коли вони ще невеликі. Після кожного дощу або поливу грунт між рядками розпушують маленькими ручними мотыжками. Підгодовують рослини до початку формування цибулинки азотними добривами в дозі близько 10 г на квадратний метр. При хорошому розвитку пера підгодівлю не проводять. У посушливі періоди посів поливають. Після початку формування цибулинки поливи, та розпушування припиняються. Сходи сіянки проріджувати не слід.

Збирають сіянку, коли цибулинки вже добре сформувались і мають сухі криючі луски. Перо має пожовтіти. Повного всихання листя очікувати не слід, так як дрібні цибулинки без листя важко прибирати. Сіянка висмикують за гичку і розкладають на грядках для просушування. При вологій погоді севок досушують. У висохлого сіянки видаляють залишки листя.

При використанні сіянки середнього діаметра на рослинах утворюється типовий для сорту кількість великих цибулин. Великий севок урожай дає вище, але при його посадці частіше спостерігається стрілкування. При посадці дрібним сіянкою на рослині утворюється одна, рідше дві цибулини, вони довго ростуть, гірше визрівають.

Зберігання сіянки. Після прибирання севок слід просушувати 2-3 тижні при температурі 30-35 градусів. Сіянку зберігають взимку в домашніх умовах при температурі 18-25 градусів. При такому режимі зберігання не буде спостерігатися стрілкування в наступному році.

попередня статтяЧи знаєте ви, що бджоли існують на нашій планеті вже близько 140 мільйонів років? Дивно, адже перші бджоли зявилися разом з першими квітами. Їх предки, дикі оси, були хижаками. Але в процесі еволюції вони перейшли на квітковий нектар. Нектар служить для бджіл не лише їжею і джерелом енергії, але і м
наступна статтяСорт груші осіння яковлєва: опис, фото, відгуки