Початківці квітникарі зазвичай намагаються розвести якомога більше число рослин. Але з часом у них з’являються свого роду фаворити. Одні садівники починають серйозно захоплюватися трояндами, інші – півоніями, треті – ліліями. А от мені дуже подобаються примули. Адже це таке задоволення – милуватися їх яскравими кольорами після довгої сіро-білої зими.
У мене в саду примули цвітуть більше місяця. Але цей прекрасний період можна продовжити, якщо посадити летнецветущие види: примулу японську, примулу Вуаля, примулу Флоринды. Ці різновиди поки знайомі далеко не кожному садівникові, однак вони безсумнівно заслуговують найпильнішої уваги. Але зате примули звичайна і дрібнозубчаста зустрічаються в саду досить часто.
Для того, щоб вони успішно росли і радували своїм рясним цвітінням, їх потрібно періодично ділити – раз в 3-4 року, тобто після того, як кущики сильно розростуться і почнуть гірше цвісти. Саджу я їх в шаховому порядку на відстані 10-15 см один від одного одноколірної групою по 10-12 рослин. Цим досягається максимальний ефект при цвітінні (здалеку посадки сприймаються як однорідне колірне пляма).
Примули володіють відмінним «апетитом», тому при посадці вношу під корінь добре перепрілий перегній або компост (2 відра на квадратний метр). Грунт, на якому ростуть примули, повинна бути пухкої, легкої, живильною вологою. Молоді рослини завжди садять в півтінь. На сонці бутони розпустяться, звичайно ж, раніше, але при цьому пелюстки у примул швидко вицвітуть, а влітку листя будуть в’янути від спеки. Проте де б не були посаджені рослини, в жарку пору потрібно уважно стежити, щоб земля навколо них не пересихала. Всі примули легко переносять пересадку, причому навіть в квітучому вигляді.
Секрети квітучих примул
Початківці квітникарі зазвичай намагаються розвести якомога більше число рослин. Але з часом у них з’являються свого роду фаворити. Одні садівники починають серйозно захоплюватися трояндами, інші – півоніями, треті – ліліями. А от мені дуже подобаються примули. Адже це таке задоволення – милуватися їх яскравими кольорами після довгої сіро-білої зими.
У мене в саду примули цвітуть більше місяця. Але цей прекрасний період можна продовжити, якщо посадити летнецветущие види: примулу японську, примулу Вуаля, примулу Флоринды. Ці різновиди поки знайомі далеко не кожному садівникові, однак вони безсумнівно заслуговують найпильнішої уваги. Але зате примули звичайна і дрібнозубчаста зустрічаються в саду досить часто.
Для того, щоб вони успішно росли і радували своїм рясним цвітінням, їх потрібно періодично ділити – раз в 3-4 року, тобто після того, як кущики сильно розростуться і почнуть гірше цвісти. Саджу я їх в шаховому порядку на відстані 10-15 см один від одного одноколірної групою по 10-12 рослин. Цим досягається максимальний ефект при цвітінні (здалеку посадки сприймаються як однорідне колірне пляма).
Примули володіють відмінним «апетитом», тому при посадці вношу під корінь добре перепрілий перегній або компост (2 відра на квадратний метр). Грунт, на якому ростуть примули, повинна бути пухкої, легкої, живильною вологою. Молоді рослини завжди садять в півтінь. На сонці бутони розпустяться, звичайно ж, раніше, але при цьому пелюстки у примул швидко вицвітуть, а влітку листя будуть в’янути від спеки. Проте де б не були посаджені рослини, в жарку пору потрібно уважно стежити, щоб земля навколо них не пересихала. Всі примули легко переносять пересадку, причому навіть в квітучому вигляді.
